Адвокатура России / Адвокатура Украины / Административное право России и зарубежных стран / Административное право Украины / Административный процесс / Арбитражный процесс / Бюджетная система / Вексельное право / Гражданский процесс / Гражданское право / Гражданское право России / Договорное право / Жилищное право / Земельное право / Конкурсное право / Конституционное право / Корпоративное право / Криминалистика / Криминология / Лесное право / Международное право (шпаргалки) / Международное частное право / Нотариат / Оперативно-розыскная деятельность / Правовая охрана животного мира (контрольные) / Правоведение / Правоохранительные органы / Предпринимательское право / Прокурорский надзор в России / Прокурорский надзор в Украине / Судебная бухгалтерия Украины / Судебная психиатрия / Судебная экспертиза / Теория государства и права / Транспортное право / Трудовое право Украины / Уголовно-исполнительное право / Уголовное право России / Уголовное право Украины / Уголовный процесс / Финансовое право / Хозяйственное право Украины / Экологическое право (курсовые) / Экологическое право (лекции) / Экономические преступления / Юридические лица
<< Предыдушая Следующая >>

62. Міжнародні неурядові організації

Для сучасних міжнародних відносин характерні динамізм і демократичність. Свідчення цьому - зростання числа й ролі міжнародних неурядових організацій (МНПО). За прогнозом, до кінця XX в. буде існувати більше 9 тис. МНПО.
Дотепер тривають дискусії відносно визначення поняття МНПО. Деякі фахівці намагаються віднести МНПО до різновиду транснаціональних корпорацій. Широке міжнародне визнання одержало визначення МНПО, зафіксоване в резолюції ЭКОСОС 1296 від 23 травня 1968 р., де сказано, що такою організацією вважається «будь-яка міжнародна організація, не заснована на підставі міжурядової угоди». Як відправна крапка для розуміння розглянутої проблеми дане визначення підходить, однак викликає ряд питань (наприклад, чи будуть уважатися МНПО міжнародні комерційні утворення, чи варто відносити до МНПО міжнародні злочинні синдикати?).
Європейська конвенція про визнання прав юридичної особи МНПО, прийнята РЄ в 1986 р., виділяє три ознаки МНПО: а) некомерційний характер діяльності; б) створення відповідно до внутрішнього акту якої-небудь держави; в) здійснення діяльності у двох і більше державах
Таким чином, МНПО - це організація некомерційного характеру, створена не на основі міжурядової угоди, однак відповідно до нормативного акту держави-місцеперебування для здійснення діяльності у двох і більше державах відповідно до основних принципів і нормами міжнародного права. Фактично МНПО являє собою об'єднання національних громадських організацій двох і більше держав для досягнення загальних цілей у міжнародному масштабі. Урядові структури також можуть брати участь у діяльності МНПО, але вони не грають у них домінуючої ролі
З метою підвищення ефективності своєї роботи багато міжурядових організацій, як універсальні, так і регіональні, активно співробітничають із МНПО. Наприклад, у РЄ й ОАГ є спеціальний механізм співробітництва із МНПО. Існують певні організаційні форми взаємодії із МНПО й ВЕС.
Однак найбільш розвинені зв'язки із МНПО має ООН і її спеціалізовані установи. У відповідності зі ст. 71 Уставу ООН ЭКОСОС уповноважений «проводити належні заходи для консультації з неурядовими організаціями, зацікавленими в питаннях, що входять у його компетенцію. Такі заходи можуть бути условленны з міжнародними організаціями, а у випадку потреби - з національними організаціями після консультації із зацікавленим Членом Організації». Дана стаття створила правову основу для вироблення механізмів співробітництва ООН СМНПО.
Практика ООН виробила критерії визначення тих МНПО, яким може бути наданий консультативний статус в ЭКОСОС. Насамперед область діяльності МНПО повинна збігатися зі сферами компетенції ЭКОСОС, певними в ст. 62 Уставу ООН. Іншою необхідною умовою одержання консультативного статусу є відповідність діяльності МНПО цілям і принципам ООН, а також надання ООН допомоги у виконуваній роботі й поширення інформації про діяльність ООН. Крім того, сама МНПО повинна носити представницький характер і користуватися сталою міжнародною репутацією, представляючи значну частину населення
В 1946 р. у рамках ЭКОСОС був заснований допоміжний орган - Комітет з неурядовим організаціям, що складається з 19 представників держав - членів ООН. Комітет розглядає прохання МНПО про надання їм консультативного статусу при ЭКОСОС і робить відповідні рекомендації Раді. ЭКОСОС же приймає рішення відповідно до положень своєї резолюції 1296 «Заходу щодо консультацій з неурядовими організаціями». У цьому документі встановлені дві категорії консультативного статусу: I - загальний консультативний статус і II - спеціальний консультативний статус. ЭКОСОС також веде список МНПО, які підтримують відносини Ссоветом.
Статус І надається МНПО, тісно пов'язаним з економічним і соціальним життям районів, що представляються ними. Звичайно сфера діяльності такої організації багато в чому збігається з областями компетенції ЭКОСОС. Категорія II надається тим МНПО, чия діяльність зв'язана лише з окремими напрямками роботи ЭКОСОС. У список же попадають ті організації, які не можуть увійти в жодну із двох категорій, але здатні зробити ЭКОСОС допомога в його діяльності
МНПО, що мають консультативний статус I і II, мають право представляти в ЭКОСОС письмові заяви з питань, що входять у їхню компетенцію, з метою поширення по інформаційних каналах ООН. МНПО зі статусом I також мають право виступати перед ЭКОСОС.
В останні роки значно розширилася сфера контактів МНПО й ООН, що уже не обмежується тільки соціально-економічними питаннями, але охоплює й політичні. Зросло також число органів ООН і число МНПО, що підтримують регулярні зв'язки. Серед останніх є організації, що не володіють консультативним статусом. Генеральна Асамблея ООН неодноразово призивала МНПО надати допомогу у виконанні її резолюцій, взяти участь у певних заходах ООН або посприяти рішенню якогось питання
У системі ООН, мабуть, найбільший обсяг співробітництва із МНПО має ЮНЕСКО. В уставі цього спеціалізованої установи передбачене запрошення МНПО для виконання певних завдань, що ставляться до області їхньої діяльності. Це співробітництво може також здійснюватися шляхом участі представників МНПО в роботі дорадчих комітетів, утворених Генеральною конференцією ЮНЕСКО. У ЮНЕСКО, як і в ЭКОСОС, існують певні категорії консультативного статусу МНПО (А, У и С).
Деякі МНПО були створені спеціально для сприяння розвитку міжнародного права. Наприклад, Інститут міжнародного права був утворений у Генте (Бельгія) в 1873 р. з метою сприяння прогресу міжнародного права і його кодифікації. Ідея створення інституту належить відомому харківському юристові-международнику Д.И. Каченовскому (1827 - 1872 р.). На сесіях інституту в результаті обговорення приймаються проекти конвенцій і резолюції. Матеріали сесій і інших документів публікуються в спеціальні збірниках
Така відома МНПО. як Міжнародний Комітет Червоного Хрести (МККК), виявила значну активність в розробці І ПРИЙНЯТТІ Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 м. Інша досить авторитетна МНПО - Міжнародна амністія - додає чимало зусиль у справі дотримання прав людини, особливо в місцях позбавлення волі, збираючи інформацію про порушення прав людини в різних державах і повідомляючи її ООН і міжнародної громадськості. Екологічна МНПО Гринпис («Зелений мир») активно сприяє забезпеченню екологічної безпеки на нашій планеті. У цей час сфери діяльності МНПО постійно розширюються
На закінчення логічно порушити питання: чи є МНПО суб'єктами міжнародного права? Однозначної відповіді на нього юристи-международники не дають. Однак у силу того, що МНПО одержують консультативний статус при міжурядових організаціях, а також мають певні права й обов'язки відповідно до міжнародних договорів (наприклад, з Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949 р., Конвенцією проти апартеїду в спорті 1985 р., Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 р. і ін.) необхідно визнати, що вони беруть участь у міжнародних відносинах, урегульованих міжнародним правом. Іншими словами, вони володіють міжнародною правосуб'єктністю, правда, рижика характеру. У міжнародно-правовій літературі така правосуб'єктність іменується функціональної, на відміну від універсальним, властивим державам
Постійно зростаюча роль і активність МНПО на міжнародній арені вимагають більше чіткої регламентації статусу й діяльності цих учасників міжнародних відносин, що буде сприяти їх позитивному й стабілізуючому впливу на ці відносини
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "62. Міжнародні неурядові організації"
  1. Міжнародні конференції й міжнародні організації - Поняття й класифікація міжнародних організацій (Частина 2)
    Міжнародні міжурядові організації створюються для об'єднання зусиль держав у досягненні певних цілей, і звичайно такі організації не мають владні повноваження відносно держав-членів, т.е. вони не мають наддержавного характеру. Разом з тим держави - члени міжнародної організації можуть додати наднаціональний, наддержавний характер діяльності такої організації в певних областях. Європейський союз
  2. 9. Індивіди й міжнародні неурядові організації як суб'єкти міжнародного права
    Довгий час в радянській науці міжнародного права була поширена думка, що індивіди (фізичні особи) і міжнародні неурядові організації (МНПО) є суб'єктами внутрішньодержавного права й можливості самостійно брати участь у міжнародно-правових відносинах не мають. Іншими словами, більшість радянських юристів-международников не визнавало індивідів і МНПО як суб'єктів міжнародного права. Позиція
  3. 56. Юридична природа міжнародних організацій
    Міжнародні організації є важливим елементом міжнародної системи, чия роль у міжнародних відносинах неухильно зростає. Щоб і міжнародній системі в цілому й міжнародні організації зокрема стабільно функціонували, необхідна солідна правова база. У цьому контексті представляється цікавим розглянути питання про юридичну природу міжнародних організацій Юридичною основою діяльності міжнародної
  4. Міжнародні конференції й міжнародні організації - Поняття й класифікація міжнародних організацій (Частина 1)
    Міжнародна (міжурядова) організація - це постійно діюче об'єднання держав, створене на основі міжнародного договору з метою рішення певних завдань, що має необхідну для цього систему органів і самостійні права й обов'язки. Права й обов'язки міжнародної організації відмінні від прав і обов'язків держав-членів, саме тому міжурядові організації є самостійними суб'єктами міжнародного права. Їхня
  5. 55. Поняття й класифікація міжнародних організацій
    Міжнародна (міжурядова) організація - це постійно діюче об'єднання держав, створене на основі міжнародного договору з метою рішення певних завдань, що має необхідну для цього систему органів і самостійні права й обов'язки. Права й обов'язки міжнародної організації відмінні від прав і обов'язків держав-членів, саме тому міжурядові організації є самостійними суб'єктами міжнародного права. Їхня
  6. 57. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
    Як уже відзначалося, міжнародні організації ставляться до категорії вторинних або похідних суб"єктів міжнародного права. Їхньою головною відмінністю від первинних суб"єктів є відсутність суверенітету. Це у свою чергу означає, що права міжнародних організацій як суб"єктів міжнародного права відрізняються від прав держав - первинних суб"єктів міжнародного права й мають договірно-правову основу.
  7. 73. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
    Міжнародні міжурядові організації як суб"єкти міжнародного права грають усе більше активну роль у міжнародних відносинах. У зв"язку із цим виникає питання: чи несуть відповідальність і який образ міжнародні організації? Оскільки міжнародні організації мають неоднаковий обсяг міжнародної правосуб"єктності, що фіксується в їхніх установчих актах, то характер і обсяг відповідальності в них теж
  8. 50. Поняття й класифікація міжнародних конференцій
    Інститут міжнародних конференцій нерозривно пов'язаний із двома іншими міжнародними інститутами - переговорами й міжнародними організаціями. Міжнародні конференції виникли як продовження інституту переговорів, а міжнародні організації з'явилися як наслідок розвитку інституту міжнародних конференцій Міжнародні конференції - відносно молодий інститут міжнародного права, що з'явився в XIX в. У
  9. 22. Види об’єднань громадян.
    Види об’єднань: 1) Залежно від цілей створення і діяльності: політична партія, громадська організація, професійна спілка. 2) За територіальним масштабом діяльності класифікуються лише громадські організації: всеукраїнські, місцеві, міжнародні. 3) За способом обліку членів громадської організації: такі, що мають фіксоване індивідуальне членство; такі, що не мають фіксованого індивідуального
  10. 51. Підготовка й скликання міжнародних конференцій
    Звичайно с ініціативою скликання якої-небудь міжнародної конференції виступають держава або держави або міжнародна організація. Подібна ініціатива також може виходити від національних або міжнародних неурядових організацій Для успішної роботи міжнародної конференції необхідно її ретельно спланувати й підготувати. Важливий елімент підготовки міжнародної конференції - це визначення її цілей.
  11. § 3. Особливості правового статусу благодійнихта інших неприбуткових організаційу сфері господарювання
    Певні особливості правового статусу у сфері господарювання мають благодійні та інші неприбуткові організації. Юридичні особи, незалежно від форм власності, а також повнолітні громадяни можуть утворювати благодійні організації (благодійні фонди, членські благодійні організації, благодійні установи тощо). Відповідно до ст. 6 Закону України від 16 вересня 1997 р. «Про благодійництво та благодійні
  12. § 5. Суб'єкти правовідносин
    Суб'єкти правовідносин — це суб'єкти права, тобто особи, що мають правосуб'єктність. Вирази «суб'єкт права» і «особа, що має правосуб'єктність» збігаються. Правосуб'єктність — одна з обов'язкових передумов правовідносин. 355 Щоб стати учасником правовідносин, суб'єкти повинні пройти два етапи наділення їх юридичними властивостями: • набути властивостей суб'єктів права як потенційних суб'єктів
  13. 22. Принцип мирного дозволу суперечок
    Однієї з новел сучасного міжнародного права є принцип мирного дозволу суперечок між державами. Класичне міжнародне право не знало такого принципу, тому війна вважалася правомірним засобом досягнення цілей зовнішньої політики держав, хоча певні кроки по впровадженню норми про мирний дозвіл суперечок були зроблені міжнародним співтовариством ще наприкінці XIX - початку XX вв. Так, у ст. 2 Гаазької
  14. 13. Система міжнародного права.
    Міжнародне право — це самостійна, відмінна від національних правових систем конкретних держав система права. Міжнародне право функціонує в міжнародній системі, будучи Ті нормативною підсистемою. Міжнародна система охоплює міжнародні (міждержавні) організації, різноманітні об'єднання держав (рух неприєднання, група 77.та інші), нації і народи, що бо-рютыф si йемлежйі%*ь. Міжнародна система
  15. 55. Поняття і види міжнародних організацій
    Міжнародна організація — це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, культурній, науково-технічній, правовій та інших галузях, що має необхідну для цього систему органів, права й обов'язки, похідні від прав і обов'язків держав, і автономну волю, обсяг якої визначається волею держав-членів. З
  16. 3. ПОНЯТТЯ ТА РІЗНОВИДИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
    Правова допомога у кримінальних справах — це форма міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю, змістом якої є здійснення однією державою за запитом уповноваженого органу іншої кримінально-процесуальних дій, правовою підставою яких є міжнародні угоди та положення національного законодавства. Джерелами права, у яких визначено підстави і процесуальний порядок співробітництва, є:
  17. 3. Джерела цивільного процесуального права.
    Джерелами цивільного процесуального права є нормативні акти, в яких закріплені правила, що врегульовують порядок організації та здійснення правосуддя в цивільних справах. Таким джерелом, насамперед, є Конституція України, якою встановлені основи організації і діяльності суду, правовий статус громадян у цивільному судочинстві. Джерелами цивільного процесуального права насамперед є: Цивільний
  18. 1. Поняття та визначення міжнародного права.
    Міжнародне право - це система юридичних норм, що регулюють відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права, створюваних шляхом узгодження позицій учасників цих відносин і забезпечуваних якщо буде потреба індивідуальним або колективним примусом Міжнародне право є особливою системою права, відмінної від внутрішньодержавної системи права. Специфіка системи міжнародного права
Портал "Твой Экзамен" © 2014
info@referati.me

Рейтинг@Mail.ru