Адвокатура России / Адвокатура Украины / Административное право России и зарубежных стран / Административное право Украины / Административный процесс / Арбитражный процесс / Бюджетная система / Вексельное право / Гражданский процесс / Гражданское право / Гражданское право России / Договорное право / Жилищное право / Земельное право / Конкурсное право / Конституционное право / Корпоративное право / Криминалистика / Криминология / Лесное право / Международное право (шпаргалки) / Международное частное право / Нотариат / Оперативно-розыскная деятельность / Правовая охрана животного мира (контрольные) / Правоведение / Правоохранительные органы / Предпринимательское право / Прокурорский надзор в России / Прокурорский надзор в Украине / Судебная бухгалтерия Украины / Судебная психиатрия / Судебная экспертиза / Теория государства и права / Транспортное право / Трудовое право Украины / Уголовно-исполнительное право / Уголовное право России / Уголовное право Украины / Уголовный процесс / Финансовое право / Хозяйственное право Украины / Экологическое право (курсовые) / Экологическое право (лекции) / Экономические преступления / Юридические лица
<< Предыдушая Следующая >>

Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 1)

Громадянство - це стійкий політико-правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в наявності взаємних прав і обов'язків
Стійкість цього зв'язку характеризується, по-перше, тим, що вона з'являється в людини, як правило, з народження й втрачається зі смертю й, по-друге, на неї не впливає просторовий фактор, тобто даний зв'язок зберігається для людини й за межами його держави
У державах з республіканською формою правління для позначення цього зв'язку особи з державою використовується термін «громадянство». В одних монархічних державах також застосовується зазначений термін, в інші - «підданство».
В англо-американській правовій системі відносно громадян використовуються терміни «citizen» (громадянин), «subject» (підданий) і «national» (громадянин або підданий). У цей час юридично ці поняття практично рівнозначні, хоча в період колоніалізму вони мали неоднакове правове значення
Питання громадянства регулюються насамперед законодавством держав. Ці закони можуть бути писаними й неписаними. В Україні найбільш важливими законодавчими актами в цій області є Конституція й Закон «Про громадянство України» 1991 р. з наступними змінами
Ряд питань, пов'язаних з інститутом громадянства, регулюється також і нормами міжнародного права, наприклад дипломатичний захист громадян своєю державою на території інших держав і надання своїм громадянам консульської допомоги й послуг при знаходженні їх за рубежем. Держави також містять двосторонні й багатосторонні договори відносно ліквідації колізій, які виникли або можуть виникнути при взаємодії законів про громадянство різних країн
Кожна держава виробляє свої правила придбання громадянства. У більшості держав громадянство приобретается в основному по народженню. При цьому держави для визначення громадянства ребенка використовують або «право крові» (jus sanguinis - національний принцип), або «право ґрунту» (jus soli - територіальний принцип).
В Україні переважно застосовується принцип «права крові», що означає, що ребенок, що народився від громадян України, буде мати українське громадянство, незалежно від місця його народження
Відповідно до принципу «права ґрунту» громадянство ребенка визначається місцем його народження й не залежить від громадянства батьків. Даний принцип розповсюджений у Латинській Америці й США. Виключення із цього правила робляться для осіб, що мають дипломатичні иммунитеты й привілею. Конференція ООН з питань дипломатичних зносин і иммунитетов прийняла в 1961 р. Факультативний протокол про придбання громадянства. Ст. II цієї угоди встановлює, що співробітники дипломатичного представництва, що не є громадянами держави перебування, і члени їхніх родин, що живуть разом з ними, не здобувають громадянства даної держави винятково в порядку застосування законів держави перебування
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 1)"
  1. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 7)
    Права і обов'язку апатридів в основному регламентуються національним законодавством держав. Так, по Конституції України особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами й волями й несуть такого ж обов'язку, як і громадяни України, за виключеннями, установленими Конституцією, законами або міжнародними договорами України (ст. 26). Іншими словами,
  2. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 6)
    Після розпаду СРСР проблема двугражданства знову придбала гострий характер на пострадянському просторі. Як ми вже відзначали, Україна виходить із існування єдиного українського громадянства й невизнання подвійного громадянства. У той же час Конституція Росії встановлює, що громадянин РФ «може мати громадянство іноземної держави (подвійне громадянство) відповідно до федерального закону або
  3. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 5)
    Негативна сторона другої проблеми бипатризма полягає в тім, що індивід чоловічої статі приблизно в те саме час повинен служити в арміях держав, громадянином яких він є. Оскільки практично це неможливо, така особа може спочатку отслужить в армії однієї держави, однак потім друга держава може залучити його за це до відповідальності або за відхилення від обов'язкової військової служби в даній
  4. 45. Міжнародно-правовий статус населення
    Населення звичайно визначається як сукупність індивідів, що проживають у певний час на території конкретної держави й підлеглих його юрисдикції До складу населення будь-якої держави входять громадяни цієї держави, іноземці й особи без громадянства (апатриди). Іноді виділяють і проміжну групу — осіб, що мають подвійне громадянство (біпатриди). Однак найчастіше дані особи входять у першу групу,
  5. 29. Принцип поваги прав людини й основних воль
    Формування принципу поваги прав людини й основних воль безпосередньо пов'язане з ООН і діяльністю цієї організації в гуманітарній сфері. До прийняття Уставу ООН концепція поваги й захисту прав людини й основних воль носила переважно філолофсько-релігійний і політичний характер, міжнародно-правові норми в цій області були одиничними Ті колосальні жахи й трагедії, які довелося випробувати людству в
  6. № 9. Дія міжнародних договорів України. Поняття та види міжнародних договорів України.
    Законом України від 11 грудня 1991 р. "Про дію міжнародних договорів на території України" встановлено, що "укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства". Коли такий порядок не встановлено, пріоритет, згідно з нормами міжнародного
  7. 42. Основні міжнародно-правові акти про права людини
    Міжнародно-правові акти в галузі прав людини прийнято називати міжнародними стандартами. Цим терміном охоплюються різнорідні норми, такі, як правила міжнародних договорів, резолюції міжнародних організацій, політичні домовленості типу Гельсінського За« ключного акта, документів Віденської і Копенгагенської зустрічей ОБСЄ (НБСЄ), міжнародні звичаї. До числа основних міжнародно-правових актів в
  8. № 12. Підстави застосування іноземного права на території України.
    Законом України від 11 грудня 1991 р. "Про дію міжнародних договорів на території України" встановлено, що "укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства". Коли такий порядок не встановлено, пріоритет, згідно з нормами міжнародного
  9. 41. Концепція прав людину і її втілення в міжнародному праві
    Людина, коли став усвідомлювати себе мислячою частиною світобудови, початків замислюватися над питаннями: «Хто я? Які мої права? Який їхнє джерело?» Протягом сторіч ці й інші проблеми, тісно з ними зв'язані, одержували відбиття переважно в релігійних, філософських концепціях і політичних трактатах Потужний імпульс у розвитку концепції прав людини був даний французскими просвітителями й Великою
  10. 9. Індивіди й міжнародні неурядові організації як суб'єкти міжнародного права
    Довгий час в радянській науці міжнародного права була поширена думка, що індивіди (фізичні особи) і міжнародні неурядові організації (МНПО) є суб'єктами внутрішньодержавного права й можливості самостійно брати участь у міжнародно-правових відносинах не мають. Іншими словами, більшість радянських юристів-международников не визнавало індивідів і МНПО як суб'єктів міжнародного права. Позиція
  11. § 8. Міжнародний захист прав людини
    Права людини регулюються як внутрішньодержавним, так і міжнародним правом. Стаття 55. Конституції України говорить: «Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів європейських і міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна». Міжнародний
  12. 5. Поняття й види суб'єктів міжнародного права
    Поряд з суверенними державами усе більше активну роль у міжнародних відносинах, урегульованих нормами права, грають і інші учасники, які в сукупності утворять поняття «суб"єкти міжнародного права». Поняття «суб"єкт права» було вироблено загальною теорією права стосовно до права взагалі. Незважаючи на те що міжнародне право - це особлива система права, разом з тим - це право, тому
  13. Принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
    , який полягає в тому, що Україна як держава: забезпечує рівний захист інтересів усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України; здійснює рівний захист усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як
  14. 68. Поняття міжнародно-правової відповідальності
    Відповідальність у міжнародному праві відіграє важливу роль в забезпеченні стабільного функціонування міжнародної системи. Комісія міжнародного права ООН визначила зміст міжнародної відповідальності як «ті наслідки, які те або інше международно-протиправне діяння може мати відповідно до норм міжнародного права в різних випадках, наприклад наслідку діяння в плані відшкодування збитку й відповідних
  15. Питання для самоконтролю
    1. Поняття і місце екологічного права в системі наук. 2. Структура екологічного права. 3. Джерела екологічного права. 4. Система екологічного законодавства України. 5. Екологічні права і обов’язки громадян. 6. Поняття соціально-екологічної політики. 7. Основні напрямки політики України в галузі охорони довкілля. 8. Формування міжнародного екологічного права. 9. Основні принципи міжнародного
Портал "Твой Экзамен" © 2014
info@referati.me

Рейтинг@Mail.ru