Адвокатура России / Адвокатура Украины / Административное право России и зарубежных стран / Административное право Украины / Административный процесс / Арбитражный процесс / Бюджетная система / Вексельное право / Гражданский процесс / Гражданское право / Гражданское право России / Договорное право / Жилищное право / Земельное право / Конкурсное право / Конституционное право / Корпоративное право / Криминалистика / Криминология / Лесное право / Международное право (шпаргалки) / Международное частное право / Нотариат / Оперативно-розыскная деятельность / Правовая охрана животного мира (контрольные) / Правоведение / Правоохранительные органы / Предпринимательское право / Прокурорский надзор в России / Прокурорский надзор в Украине / Судебная бухгалтерия Украины / Судебная психиатрия / Судебная экспертиза / Теория государства и права / Транспортное право / Трудовое право Украины / Уголовно-исполнительное право / Уголовное право России / Уголовное право Украины / Уголовный процесс / Финансовое право / Хозяйственное право Украины / Экологическое право (курсовые) / Экологическое право (лекции) / Экономические преступления / Юридические лица
<< Предыдушая Следующая >>

Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий статус біженців і переміщених осіб (Частина 2)

Переміщені особи - це люди, насильно вивезені в ході другої світової війни фашистською Німеччиною і її союзниками з окупованих ними територій для використання на різних роботах. Після закінчення війни СРСР уклав ряд двосторонніх угод про репатріації (поверненні на батьківщину) переміщених осіб із числа радянських громадян. Для сприяння поверненню на батьківщину переміщених осіб в 1946 р. була створена Міжнародна організація по справах біженців, що припинила своє існування в 1951 р. у зв'язку зі створенням УВКБ.
Термін «переміщені особи» не використовується в Конвенції про статус біженців 1951 р. У своїй практиці УВКБ застосовує даний термін відносно деяких категорій «внутрішніх біженців», які також називаються «змушеними переселенцями». До них ставляться особи, які покинули певний конфліктний регіон держави й оселилися в іншому регіоні цієї ж держави. Дана проблема є гострою для Росії, тому в 1993 р. Російська Федерація прийняла Закон «Про змушених переселенців».
Проблемами біженців займаються й регіональні організації. Так, ОАЕ в 1969 р. прийняла Конвенцію відносно специфічних аспектів проблеми біженців в Африці. Відомо, що на Африканському континенті чимало «гарячих» крапок, тому проблеми біженців досить актуальні для цього регіону миру
Варто підкреслити, що діяльність міжнародних органів і організацій, що займаються проблемами біженців, повинна носити гуманний і соціально орієнтований характер і бути аполітичної
Виключення становить практика держав Латинської Америки. Держави - учасники Гаванської конвенції 1928 р. і Каракасской конвенції 1954 р. визнали право дипломатичного притулку й регламентували в цих угодах процедуру його надання.
Однак латиноамериканські юристи виражають сумнів відносно існування звичайно-правового інституту дипломатичного притулку в Латинській Америці
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий статус біженців і переміщених осіб (Частина 2)"
  1. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий статус біженців і переміщених осіб (Частина 1)
    Під терміном «біженець» варто розуміти іноземця (або особа без громадянства), що внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної приналежності, відношенню до релігії або громадянства, приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань змушений покинути територію держави, громадянином якого він є (або на території якого він постійно
  2. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 7)
    Права і обов'язку апатридів в основному регламентуються національним законодавством держав. Так, по Конституції України особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами й волями й несуть такого ж обов'язку, як і громадяни України, за виключеннями, установленими Конституцією, законами або міжнародними договорами України (ст. 26). Іншими словами,
  3. 29. Принцип поваги прав людини й основних воль
    Формування принципу поваги прав людини й основних воль безпосередньо пов'язане з ООН і діяльністю цієї організації в гуманітарній сфері. До прийняття Уставу ООН концепція поваги й захисту прав людини й основних воль носила переважно філолофсько-релігійний і політичний характер, міжнародно-правові норми в цій області були одиничними Ті колосальні жахи й трагедії, які довелося випробувати людству в
  4. 45. Міжнародно-правовий статус населення
    Населення звичайно визначається як сукупність індивідів, що проживають у певний час на території конкретної держави й підлеглих його юрисдикції До складу населення будь-якої держави входять громадяни цієї держави, іноземці й особи без громадянства (апатриди). Іноді виділяють і проміжну групу — осіб, що мають подвійне громадянство (біпатриди). Однак найчастіше дані особи входять у першу групу,
  5. 42. Основні міжнародно-правові акти про права людини
    Міжнародно-правові акти в галузі прав людини прийнято називати міжнародними стандартами. Цим терміном охоплюються різнорідні норми, такі, як правила міжнародних договорів, резолюції міжнародних організацій, політичні домовленості типу Гельсінського За« ключного акта, документів Віденської і Копенгагенської зустрічей ОБСЄ (НБСЄ), міжнародні звичаї. До числа основних міжнародно-правових актів в
  6. 48. Правовий статус біженців і переміщених осіб
    Під терміном «біженець» слід розуміти іноземця (у тому числі й особу без громадянства), що внаслідок обгрунтованих побоювань стала жертвою переслідувань за ознаками расової, національної приналежності, відношенням до релігії або громадянства, приналежності© до певної соціальної групи або політичними переконаннями змушений покинути територію держави, громадянином якої він є (або на території якої
  7. 9. Індивіди й міжнародні неурядові організації як суб'єкти міжнародного права
    Довгий час в радянській науці міжнародного права була поширена думка, що індивіди (фізичні особи) і міжнародні неурядові організації (МНПО) є суб'єктами внутрішньодержавного права й можливості самостійно брати участь у міжнародно-правових відносинах не мають. Іншими словами, більшість радянських юристів-международников не визнавало індивідів і МНПО як суб'єктів міжнародного права. Позиція
  8. 41. Концепція прав людину і її втілення в міжнародному праві
    Людина, коли став усвідомлювати себе мислячою частиною світобудови, початків замислюватися над питаннями: «Хто я? Які мої права? Який їхнє джерело?» Протягом сторіч ці й інші проблеми, тісно з ними зв'язані, одержували відбиття переважно в релігійних, філософських концепціях і політичних трактатах Потужний імпульс у розвитку концепції прав людини був даний французскими просвітителями й Великою
  9. 1. Право громадян на кваліфіковану юридичну допомогу
    Стаття 59. КУ Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Можливість одержання кожною особою правової допомоги є важливим благом у
  10. § 8. Міжнародний захист прав людини
    Права людини регулюються як внутрішньодержавним, так і міжнародним правом. Стаття 55. Конституції України говорить: «Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів європейських і міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна». Міжнародний
  11. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 1)
    Громадянство - це стійкий політико-правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в наявності взаємних прав і обов'язків Стійкість цього зв'язку характеризується, по-перше, тим, що вона з'являється в людини, як правило, з народження й втрачається зі смертю й, по-друге, на неї не впливає просторовий фактор, тобто даний зв'язок зберігається для людини й за межами його держави У державах
  12. Система науки цивільного процесуального права
    обумовлена її предметом і складається з двох частин — загальної і особливої. Загальна частина має два розділи: загальні положення науки цивільного процесуального права; загальні положення цивільного процесуального права. Особлива частина складається з двох розділів. Перший — судові форми захисту цивільних прав — має три підрозділи: цивільний процес України, цивільний процес зарубіжних країн,
  13. 5. Поняття й види суб'єктів міжнародного права
    Поряд з суверенними державами усе більше активну роль у міжнародних відносинах, урегульованих нормами права, грають і інші учасники, які в сукупності утворять поняття «суб"єкти міжнародного права». Поняття «суб"єкт права» було вироблено загальною теорією права стосовно до права взагалі. Незважаючи на те що міжнародне право - це особлива система права, разом з тим - це право, тому
  14. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 6)
    Після розпаду СРСР проблема двугражданства знову придбала гострий характер на пострадянському просторі. Як ми вже відзначали, Україна виходить із існування єдиного українського громадянства й невизнання подвійного громадянства. У той же час Конституція Росії встановлює, що громадянин РФ «може мати громадянство іноземної держави (подвійне громадянство) відповідно до федерального закону або
  15. № 9. Дія міжнародних договорів України. Поняття та види міжнародних договорів України.
    Законом України від 11 грудня 1991 р. "Про дію міжнародних договорів на території України" встановлено, що "укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства". Коли такий порядок не встановлено, пріоритет, згідно з нормами міжнародного
  16. Ліцензування експорту товарів
    запроваджується в Україні в разі: 1) значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, особливо сільськогосподарської продукції, продуктів рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарів широкого вжитку першої необхідності або інших товарів, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні; 2) необхідності забезпечення захисту життя, здоров’я
  17. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 5)
    Негативна сторона другої проблеми бипатризма полягає в тім, що індивід чоловічої статі приблизно в те саме час повинен служити в арміях держав, громадянином яких він є. Оскільки практично це неможливо, така особа може спочатку отслужить в армії однієї держави, однак потім друга держава може залучити його за це до відповідальності або за відхилення від обов'язкової військової служби в даній
  18. 42. Основні універсальні міжнародні акти по захисту прав людини
    В 1946 р., на наступний рік після утворення ООН, була створена Комісія із прав людини - допоміжний орган Економічної й Соціальної Ради ООН (ЭКОСОС). Держави - члени ООН визначили, що розробка Хартії (Білля) про права людини - одне з головних завдань Комісії. Згодом Комісія уточнила, що Хартія повинна складатися принаймні із трьох частин: 1) декларації прав людини; 2) пакту про права людини; 3)
  19. 43. Регіональне співробітництво в області прав людини
    Одним з важливих напрямків співробітництва регіональних організацій є захист прав людини й основних воль У рамках Організації американських держав (ОАГ) в 1948 р. була прийнята Американська декларація прав і обов'язків людини, а в 1969 р. - Американська конвенція прав людини. З 1959 р. успішно працює Межамериканская комісія із прав людини, що сприяє повазі й захисту прав людини в цьому регіоні
  20. Принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
    , який полягає в тому, що Україна як держава: забезпечує рівний захист інтересів усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України; здійснює рівний захист усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як
Портал "Твой Экзамен" © 2014
info@referati.me

Рейтинг@Mail.ru