<< Предыдушая Следующая >>

4. План рахунків і принципи його побудови

План рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі — План рахунків) — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.
План рахунків розроблено відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і міжнародних стандартів та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та є обов’язковим для використання банками України.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280, із змінами та доповненнями (далі — Інструкція) встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями.
За рахунками Плану рахунків відображаються операції, що визначені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідно до їх економічної суті.
Балансові рахунки в Плані рахунків класифікуються за типами контрагентів, характером операцій і ступенем ліквідності активів і зобов’язань.
План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій, суть якого полягає в обліку операцій в іноземній валюті за тими самими рахунками, що і операцій у гривні.
Управлінський облік здійснюється за рахунками класу 8.
Банки самостійно встановлюють внутрішні правила управлінського обліку.
У Плані рахунків наведені номери та найменування синтетичних рахунків II, III, IV порядків, що забезпечують запис інформації про наявність і рух активів, зобов’язань, капіталу та результати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банків. Першою цифрою номера визначено клас рахунків.
План рахунків складається з дев’яти класів (рис. 1):
Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.
Клас 2. Операції з клієнтами.
Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання.
Клас 4. Фінансові та капітальні інвестиції.
Клас 5. Капітал банку.
Клас 6. Доходи.
Клас 7. Витрати.
Клас 8. Управлінський облік.
Клас 9. Позабалансові рахунки.
Кожний клас розподілений на:
рахунки II порядку (двозначні — розділ);
рахунки III порядку (тризначні — група);
рахунки IV порядку (чотиризначні — балансовий рахунок).

Рис. 1. Структура плану рахунків

Клас 1 Плану рахунків призначений для відображення в обліку взаємовідносин між Національним банком України та банками України, між банками України та іноземними банками, у тому числі операції з готівкою, банківськими металами, кредитами, депозитами та цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, тощо.
У цьому класі обліковуються казначейські та міжбанківські операції банків.
До міжбанківських операцій належать кредитні та депозитні операції між банками, ведення кореспондентських рахунків, безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов’язаннями одного банку перед іншим та іншими операціями згідно із законодавством України.
У розділі “Банківські метали” обліковуються дорогоцінні метали, які визначені як банківські згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України. інші дорогоцінні метали (лом, вироби з дорогоцінних металів) обліковуються в групі рахунків класу 3 “Запаси матеріальних цінностей”. У цьому розділі не повинні обліковуватися дорогоцінні метали, які зберігаються за дорученням третьої сторони, такі дорогоцінні метали обліковуються за позабалансовими рахунками.
У розділах “Кошти у Національному банку України” та “Кошти Національного банку України” відображаються активи та зобов’язання банку за операціями з Національним банком України. На кореспондентському рахунку банку в Національному банку України обліковуються також обов’язкові резерви банку.
У класі 2 Плану рахунків відображаються операції з клієнтами, зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими вкладами (депозитами). Рахунки цього класу використовуються для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків) — суб’єктами господарювання, органами державної влади та самоврядування, фізичними особами.
За рахунками суб’єктів господарювання обліковуються кошти юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За класом 3 Плану рахунків відображаються операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України, та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії), обліковуються запаси товарно-матеріальних цінностей, сформовані банківські резерви, субординований борг, розрахунки між філіями одного банку, позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами тощо.
Рахунки 39 розділу “Розрахунки між банком та його філіями” призначені для здійснення розрахунків між філіями банку. У зведеному балансі банку — юридичної особи на звітну дату залишки за активними рахунками розділу повинні дорівнювати залишкам за пасивними рахунками розділу.
У класі 4 відображаються інвестиції банку в асоційовані та дочірні компанії, операції з основними засобами і нематеріальними активами.
За рахунками класу 5 відображається капітал банку, який включає статутний капітал, емісійні різниці, загальні резерви та інші фонди, результати минулих років, результати переоцінки.
Рахунки цього класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредиторами та рахунками готівкових коштів у разі сплати дивідендів, викупу акцій (часток, паїв) в акціонерів (учасників) банку, збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів, з рахунками класів 6 та 7 під час формування фінансового результату діяльності банку за звітний рік. В іншому випадку рахунки класу 5 кореспондують тільки між собою.
Доходи та витрати банку відображаються відповідно за рахунками класу 6 “Доходи” та класу 7 “Витрати” незалежно від порядку їх оподаткування.
Банки в обліковій політиці самостійно визначають порядок формування аналітичних рахунків за балансовими рахунками класу 6 “Доходи” і класу 7 “Витрати” внутрішнього плану рахунків.
Під час формування фінансового результату банку за звітний рік доходи і витрати зараховуються на рахунки 5040 “Прибуток звітного року, що очікує затвердження” або 5041 “Збиток звітного року, що очікує затвердження”.
Рахунки у класі 8 відкриваються банками для ведення управлінського обліку та кореспондують тільки між собою. Залишки за рахунками класу 8 не враховуються під час складання фінансової звітності банку.
У класі 9 обліковуються позабалансові операції.
Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою подвійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою.
Для відображення операцій за системою подвійного запису використовуються рахунки розділу 99. Рахунки можуть кореспондувати між собою без використання контррахунків.
Позабалансовий рахунок є активним, якщо під час переведення його на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок 9020 “Гарантії, що надані клієнтам" — активний, тому що в разі сплати коштів за наданою гарантією банк дебетуватиме рахунок балансу “Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями” або “Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками”.
Позабалансовий рахунок є пасивним, якщо під час переведення його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок 9110 “Зобов’язання з кредитування, що отримані від банків" — пасивний, тому що в разі отримання коштів за кредитною лінією банк кредитуватиме балансовий рахунок групи 162 “Кредити, що отримані від інших банків”.
Рахунки розділів 90-95 використовуються для обліку зобов’язань та вимог за укладеними, але ще не виконаними договорами, такими, як кредитні лінії, дозволений овердрафт, непокриті безвідкличні акредитиви, різні гарантійні зобов’язання, зобов’язання за цінними паперами, спотові, форвардні контракти та договори з купівлі-продажу іноземної валюти й інших фінансових інструментів. Рахунки розділів 90-95 можуть бути активними або пасивними.
Рахунки розділів 96-98 використовуються для обліку списаних активів, документів, цінностей, розрахунків за операціями з приватизації і довірчого управління.
Рахунки розділу 99 — це контррахунки, які використовуються для подвійного запису операцій за рахунками 90-98. Контррахунки відкриваються в аналітичному обліку в будь-якому розрізі на розсуд банку.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "4. План рахунків і принципи його побудови"
  1. 2. Правила обліку та класифікація рахунків обліку доходів і витрат банку
    У процесі обліку доходів і витрат банку керуються такими правилами. Правило перше. При класифікації витрат за елементами і цільовим призначенням розрізняють капітальні затрати і поточні витрати. Капітальні витрати виникають у процесі придбання, удосконалення та доведення основних засобів (необоротних активів) до стану, придатного до експлуатації, тобто вони розраховані на тривалий час. Такі
  2. Роль, значення обліку в комерційних банках та основи його організації.
    Сучасний етап економічного розвитку України характеризується створенням власної економіки ринкового спрямування. Певна річ, успішним ринковим перетворенням мають відповідати економічні важелі управління, адекватні механізмам ринкових перетворень. Серед них визначальним є банківська система, яка забезпечує проведення комплексних грошових операцій через системи платежів та розрахунків, поза якими
  3. 1.Принципи побудови платіжних рахунків у балансі
    Організація грошових розрахунків — це одна із функцій комерційних банків. Грошовий обіг — це сукупність платежів (розрахунків), які здійснюються безготівковими перерахунками або готівкою. Грошовий обіг за структурою поділяється на готівковий та безготівковий. Готівковий обіг включає платежі, які здійснюються готівкою і переважно пов'язаний з доходами та витратами населення. Існують певні
  4. § 1. Криміналістична характеристика вимагань
    Вимагання є одним із найбільш соціально небезпечних і поширених злочинів. Вимагання передбачає вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав або законних інтересів усіх осіб, пошкодження або знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому відомі чи під охороною,
  5. § 2. Предмет науки криміналістики
    В умовах формування і становлення нових соціально-економічних відносин, державних структур законодавчої і виконавчої влади виникають задачі створення правової основи зміцнення законності і вдосконалення правоохоронної діяльності. Юридичні науки повинні розробляти правові основи державності і законності правозастосовчої діяльності, спрямованої на надійне забезпечення захисту конституційних прав і
  6. 3.Загальні принципи відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат банку
    Ведення обліку доходів і витрат банків регламентується “Правилами бухгалтерського обліку доходів та витрат банків України”, затвердженими постановою Правління НБУ від 18 червня 2003р. №255 зі змінами та доповненнями. Визнані банком доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування та відповідності згідно з прийнятою банком обліковою політикою. Разом з
  7. 1.Об’єкти обліку в складі доходів і витрат банку
    Склад доходів і витрат банку обумовлений фінансовою природою банківської справи, яка і визначає об'єкти обліку. Доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів). Доходи визнаються в обліку в період, коли відбулося зростання майбутніх
  8. Організація синтетичного та аналітичного обліку у банку.
    Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій — це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів,
  9. Особливості відображення операцій з цінними паперами в плані рахунків комерційного банку
    З економічного погляду структура цінних паперів як фондового інструменту досить складна: існує структуризація видів цінних паперів, структуризація видів операцій на фондовому ринку. Це вимагає більш деталізованого обліку доходів та витрат за операціями з цінними паперами виходячи з вимог оподаткування та регулювання діяльності учасників фондового ринку. Тільки в класі 3 “Операції з цінними
  10. 2. Загальні вимоги до обліку операцій в іноземній валюті
    У міжнародній практиці досі не існує єдиної універсальної схеми обліку валютних операцій, і зарубіжні країни у своїх національних системах бухгалтерського обліку використовують різні методи відображення у фінансовій звітності операцій з іноземною валютою. Найпоширеніші з них такі: метод обліку за курсом на дату закриття, відповідно до якого всі операції з іноземною валютою відображаються в обліку
Портал "Твой Экзамен" © 2014
info@referati.me

Рейтинг@Mail.ru